Iwan Franko

Iwan Franko (1866 – 1916)

Wybitny poeta, prozaik, dramaturg, autor utworów dla dzieci, językoznawca, folklorysta, tłumacz, historyk, publicysta, redaktor, wydawca, działacz społeczny i polityczny, rzecznik i realizator współpracy polsko-ukraińskiej.

Dorobek literacki, naukowy i publicystyczny I. Franki jest imponujący: liczy ponad 5 tysięcy pozycji bibliograficznych, w tym ponad 1000 w języku polskim. W pracy „Wzajemny stosunek literatury polskiej i ruskiej” (1894) pisał:

„W całej Słowiańszczyźnie nie ma dwóch narodów, które by pod względem życia politycznego i duchowego tak ściśle zrosły się ze sobą, tak licznymi połączone były węzłami, a mimo to, tak ciągle stroniły się jeden drugiego jak Polacy i Ukraińcy”

„Franko – to największy po Szewczence pisarz, działacz polityczny, myśliciel, uczony, jeden z najoryginalniejszych i najbardziej płodnych umysłów we wszystkich literaturach Słowiańskich” (A. M. Jakóbiec, Dzieje literatur europejskich, PWN, Warszawa, 2010)

Tekst na zdjęciach:

• Tutaj, w przybudowie Drohobyckiego magistratu, w 1880 roku, w noc z 12 na 13 czerwca, był uwięziony Iwan Franko podczas podróży z Kołomyji do Nahujowic. To przeżycie zainspirowało go do napisania opowiadania „Na dnie”.
• Założenie tego domu w 1873 roku, którego świadkiem był Iwan Franko, stało się artystycznym impulsem do napisania noweli „Borysław śmieje się”.
• Budynek Szkoły Normalnej, gdzie w latach 1864-1867 uczył się Iwan Franko.
• Na skrzyżowaniu ulic Bednarskiej i Mariackiej stał budynek mieszczanina Korpaka, w którym mieszkał Iwan Franko – uczeń Drohobyckiego Gimnazjum Realnego.

Іван Франко (1866 – 1916)

Визначний поет, прозаїк, драматург, автор творів для дітей, мовознавець, фольклорист, перекладач, історик, публіцист, редактор, видавець, громадський і політичний діяч, речник і реалізатор польсько-української співпраці.

Літературний, науковий та публіцистичний доробок Івана Франка вражає: нараховує понад 5 тисяч позицій бібліографії, в цьому понад 1000 польською мовою. У статті «Взаємний вплив польської та руської літератури» (1894) він писав:

«У всьому слов’янському світі немає двох народів, які б з погляду політичного та духовного життя так міцно зрослися між собою, такими численними були поєднані вузлами, а незважаючи на це, так постійно сторонилися один одного, як поляки та українці»

«Франко – це найбільший після Шевченка письменник, політичний діяч, мислитель, вчений, один з найбільш оригінальних і плідних розумів у всіх слов’янських літературах» (А.М. Якубєц, Історії європейських літератур, Варшава, ПВН, 2010)

Текст на фотографія:

• Тут, у прибудові Дрогобицького магістрату, у 1880 році, у ніч з 12 на 13 червня, був ув’язнений Іван Франко під час етапування з Коломиї до Нагуєвич. Пережите стало художнім приводом до написання оповідання «На дні». 
• Закладини цього будинку у 1873 році, свідком яких був Іван Франко, стали художнім поштовхом при написанні роману «Борислав сміється».
• Будинок нормальної школи, де в 1864-1867 роках вчився Іван Франко.
• На розі вулиць Бондарської і Маріїнської стояв будинок міщанина Корпака, в якому мешкав Іван Франко – учень Дрогобицької реальної гімназії.