Szkoła powszechna im. Adama Mickiewicza
Szkoła powszechna im. Adama Mickiewicza, do której uczęszczał Bruno Schulz jako dziecko, stała u zbiegu ulic Mickiewicza, czyli corsa, i Czackiego (obecnie ul. J.Osmomysła).
Z domu, czyli z „pomieszkania” (jak to u nas mawiano) nad ojcowskim sklepem w rynku, nie miał on do szkoły więcej niż 100 metrów. […]
Szkoła, do której uczęszczał Schulz, stała naprzeciw kościoła farnego. Jej białe mury odcinały się w lecie od zieleni ogromnych drzew, które aleją obramowały ulicę, najpiękniejszą ulicę Drohobycza, jedyną poza Podwalem wybrukowaną kostką. Ulicą Czackiego schodziło się w dół ku Łanowi i ku okopisku.
(Andrzej Chciuk „Ziemia Księżycowa. Druga opowieść o Wielkim Księstwie Bałaku”. Warszawa, 2002. S. 63.)
Загальна школа ім. Адама Міцкевича, до якої дитиною ходив Бруно Шульц, стояла на розі вулиць Міцкевича, тобто Корса, і Чацького ( тепер. вул. Я. Осмомисла).
Із дому, тобто з «помешкання», як то у нас говорилося, над батьківською крамницею на Ринку, до школи йому було не більше ніж 100 метрів. […]
Школа, до якої ходив Шульц, стояла навпроти парафіяльного костелу. Її білі мури влітку виразно вимальовувалися на тлі зелені величезних дерев, які алеєю обрамлювали вулицю, найгарнішу вулицю Дрогобича, єдину, крім Підвалля, вкриту бруківкою.
(Анджей Хцюк «Місяцева Земля. Друга розповідь про Велике Князівство Балаку». Переклад з польської, примітки та переднє слово Наталки Римської. Київ, 2011. С. 386 – 387.)