Pracownia Schulza w Gimnazium

Z listu do Tadeusza Brezy z 2 grudnia 1934 r.:

„Zostaję w Drohobyczu, w szkole, gdzie nadal hałastra będzie wyprawiała harce na moich nerwach. Trzeba bowiem wiedzieć, że nerwy moje rozbiegły się siecią po całej pracowni robót ręcznych, rozprzestrzeniły się po podłodze, wytapetowały ściany i oplotły gęstą plecionką warsztaty i kowadło. Jest to znane w nauce zjawisko pewnego rodzaju telekinetyki, mocą której wszystko, co dzieje się na warsztatach, strugnicach itd., dzieje się poniekąd na mojej skórze.

Dzięki tak znakomicie rozbudowanej sieci sygnalizacyjnej jestem predestynowany na nauczyciela robót ręcznych. (…)»

З листа до Тадеуша Брези від 2 грудня 1934 року:

«Залишаюсь в Дрогобичі, в школі, де розбишаки надалі гарцюватимуть на моїх нервах. Однак варто зауважити, що мої нерви розбіглися мережею по всій майстерні, розпростерлися по підлозі, розповзлися по стінах і обплели густим павутинням верстати і наковальні. Це відоме науці явище певного виду телекінезу, силою якого все, що відбувається на верстатах, рубанках і т.д., відбивається в певному сенсі на моїй шкірі.

Завдяки так чудово розбудованій сигнальній мережі я приречений бути вчителем праці. (…)»