Miasto Borysław

„Osobliwy i uroczy był ten nasz Borysław, spoczywający w niecce karpackiego podgórza. Był jakby na końcu świata, bo linia kolejowa dalej nie biegła, u nas się kończyła. Jeżeli ktoś obcy przyjechał do Borysławia nocą i popatrzył na miasto z pewnego oddalenia, miał wrażenie, że to, co widzi, jest zjawiskiem nierealnym, bajkowym: niby tysiące gwiazd, zawieszonych nisko nad miastem, chybotały i lśniły niezliczone ilości elektrycznych lamp. Wisiały wszędzie – na domach, drzewach, nawet na leśnych drogach, wiodących do szybów i wież naftowych…”

Koppel Holzman – Jeśli cię zapomnę…

„Дивний і чарівний був той, наш Борислав, схований в западині карпатського передгір’я. Був, немов, на кінці світу, тому що залізнична колія далі не проходила, у нас закінчувалася. Якщо хтось чужий приїхав у Борислав вночі і подивився на місто з деякої відстані, мав відчуття, що те, що він бачить – це явище нереальне, казкове: немов тисячі зірок, низько висіли над містом, хиталася та блистіла незліченна кількість електричних вогнів. Висіли скрізь – на будинках, деревах, навіть на лісових дорогах, що ведуть до нафтових шибів та вишок …”

Коппель Хольцман – Якщо забуду тебе …